Історичне рішення ЄСПЛ щодо Криму: 6 головних тез для України

14 січня 2021 20:00

Стас Кожемякін Стас Кожемякін

Розбираємо, що ж насправді вирішив Європейський суд з прав людини

Європейський суд з прав людини, або ж просто Страсбурзький суд, виніс перше за два роки з дня звернення України рішенняу справі про систематичні порушення Росією Конвенції про захист прав і свобод людини в окупованому Криму.

Реклама

Позов складається з двох об'єднаних звернень про порушення прав людини в Криму, які були подані в 2014 і 2015 роках (20958/14 і 42410/15). Постанова ЄСПЛ включала кілька окремих рішень, одне з яких порадувало Росію, хоча за фактом і не було "антиукраїнським".

Сайт "Сьогодні" докладніше вивчив, яке рішення суд прийняв насправді і що з цього випливає.

Що саме вирішив суд

Слід одразу зазначити, що об'єднане клопотання України охоплює часові рамки тільки від початку російської агресії в Криму (27 лютого 2014 року) і до подачі другого звернення (26 серпня 2015 року). Водночас це стане прецедентом для подальших позовів.

Головна частина постанови ЄСПЛ полягала в наступному:

  • жертви систематичних порушень прав людини в Криму підлягають "юрисдикції" Росії, отже, суд має компетенцію розглядати цю частину скарги;
  • міжнародно-правова оцінка незаконного включення півострова до складу РФ не підпадає під повноваження суду.
Реклама

Фактично, таким чином, суд уповноважив себе перейти до розгляду позову по суті.

Відео: Сьогодні

У чому суть постанови

До основних рішень судді прийшли через низку інших важливих висновків.

1. Контроль Росії над Кримом було встановлено ще до окупації, яка сталася 18 березня 2014 року (день підписання незаконного договору в Кремлі про входження невизнаної світом "Республіки Крим" до складу РФ). Півострів перейшов під владу Москви після початку відкритої агресії збройних сил РФ 27 лютого 2014 року.

Саме з цієї дати відповідальність за гуманітарну ситуацію в Криму перейшла Москві, а "суди" півострова перестали бути "заснованими законом". Відповідно, всі їхні рішення – нелегальні.

2. Суд також підтвердив, що, хоча під час подій так званої "кримської весни" чисельність російських військ на півострові не перевищувала встановлену двосторонніми угодами межу в 25 тисяч осіб, з кінця січня до середини березня 2014 року їхня кількість різко збільшилася з 10 до 20 тисяч.

Реклама

3. Це відбувалося без будь-яких виправдань з російської сторони і всупереч протестам української влади. При цьому російські війська перевершували українські в технічному, тактичному, військовому і якісному плані.

4. Також заяви Кремля про те, що російські війська були лише спостерігачами, визначили як невідповідні дійсності. Головний доказ: заяви президента РФ Володимира Путіна про те, що його військові брали участь у роззброєнні українських військчастин і підтримували "кримські сили самооборони".

Фото: REUTERS/Baz Ratner

Фото: REUTERS/Baz Ratner

В тренді
В Україні стало прохолодніше: де буде найкомфортніше 3 серпня (карта)
Погода у вівторок буде достатньо комфортною, але грози поки не  підуть / колаж "Сьогодні"

5. Крім того, були прийняті аргументи і докази України щодо порушення Росією основоположних прав і свобод на півострові, зокрема: права на життя, свободу і безпеку, справедливий судовий розгляд, повагу до приватного життя, свободу релігії, зібрань і висловлення думки, а також порушення заборони на нелюдське поводження і тортури.

Реклама

6. Друге велике рішення ЄСПЛ (про відсутність повноважень розглядати питання легальності окупації Криму) обрадувало російську владу, проте радіти Москві зарано. У постанові прямо йдеться, що "насправді ці питання не передавалися до суду" і тому вони взагалі не входили до сфери розгляду справи. Отже, суд не відхилив скаргу української сторони – вона може бути розглянута в рамках іншого позову.

Реакція України

В Україні рішення Страсбурзького суду аргументовано сприйняли з радістю. Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав це "важливим кроком на шляху до притягнення Росії до юридичної відповідальності за агресію проти України".

Перемогою назвав це рішення і міністр юстиції Денис Малюська. А режисер і колишній в'язень Кремля Олег Сенцов – навіть історичним, додавши, шо "справедливість запанувала зараз хоч на папері".

Заступник керівника Адміністрації президента Петра Порошенка із зовнішньополітичних питань Костянтин Єлісєєв охарактеризував постанову ЄСПЛ як "червону картку" для Кремля.

А заступник міністра закордонних справ Євген Єнін вже оголосив, що для розгляду позову по суті Україна надасть позицію щодо безпосередніх порушень Росією прав людини на тимчасово окупованому півострові.

/ Фото: AFP

Прокуратура АРК, назвавши рішення суду важливим, висловила готовність брати участь у нових позовах проти країни-окупанта.

Очільник комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко підкреслив, що Україна зможе використовувати висновок ЄСПЛ про те, що Росія контролювала півострів до "референдуму", як прецедент для інших позовів.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти