Як батьки можуть вплинути на навчальний процес своїх дітей в Україні

Батьки українських школярів нерідко нарікають, що загальноосвітні навчальні заклади застигли на рівні 20-річної давності: нічого не змінюється, регулярно збираються гроші в різні фонди, але якісних результатів від цих поборів не видно. У школі, мовляв, вчитися нецікаво, доводиться сидіти за допотопними партами і просто 45 хвилин слухати вчителя. Але є учасники навчального процесу, які вважають, що так говорять ті, хто не пробував нічого міняти, а якщо і робив спробу, то кидав її при першій же невдачі.

Ініціативні батьки, яким вдалося домогтися позитивних змін, розповіли "Сегодня", які існують перспективні стратегії для поліпшення шкільних справ, яких результатів можна досягти і що корисне можуть взяти на озброєння інші навчальні заклади і їх батьківські комітети .

Девіз активістів — "стукайте в усі двері"

"Был написан проект "Общественного бюджета", чтобы организовать возле школы хорошее футбольное поле. К сожалению, он не набрал достаточного количества голосов. Это разочаровало, но я не опускал руки: написал несколько запросов депутатам городского совета. В результате через программу соцэкономразвития нам дали финансирование. Работы уже начались, — рассказывает отец первоклассницы Александр Чепурко. — Кроме этого удалось добиться ряда ремонтов, в школе будет новый компьютерный класс по программе "общественного бюджета".

"У нас уже почти тысяча родителей-подписчиков. Мы обсуждаем важные для наших школьников темы, определяем, какие есть проблемы, и ищем пути их решения. Например, нам удалось добиться прозрачности от фонда школы. Мы не были уверены в том, что собранная наличка не уходит "на сторону", да и сами отчеты, на что были потрачены средства, вызывали подозрение — были какие-то путаницы с датами, оплатами и т. д. К тому же, выяснилось, что из 110 тыс. грн в год почти 25 тыс. грн уходит на содержание самого фонда. Это как вообще?! Для сравнения, годовая охрана обходится в 60 тыс. грн. Так что теперь мы будем думать, как оптимизировать расходы", — объяснил Александр.

Ініціативна група школи зазначила також , що необхідно проявляти наполегливість , щоб домогтися вагомих результатів . Активні батьки впевнені , що в школах , де немає змін на краще , діють неправильно або ненаполегливо . За їхньою порадою , потрібно стукати в усі двері , наприклад , писати депутатам запити з викладенням проблем і потреб школи .

"Многие из них готовы пойти навстречу, если им правильно изложить суть проблемы. Ведь они отчитываются перед жителями своего округа, что ими сделано", — считает Александр.

Сучасний простір за 2 роки

"В 2016 году мы создали БФ "Звездопад Надежд", — рассказывает одна из представителей инициативной группы школы Елена Сергеева. — Стали плотнее работать в команде с администрацией школы, учителями, привлекать депутатов для оказания помощи, принимать участие в грантовых программах, различных проектах. Первый и удачный наш опыт был в проекте "Общественный бюджет Киева" по энергосбережению на замену всех окон на металлопластиковые. Прошлым летом он был реализован. Это дало толчок дальнейшим действиям: бороться за утепление фасада, капремонт актового зала, центрального входа".

Потім батьківський комітет подав ще п'ять проектів , залучивши до них і інші школи району . Результат – перемога в трьох з них , завдяки чому три школи вже влітку отримають на 10 класів мультимедійне обладнання ( проектор , екран , ноутбук , документ – камера ) , ще три школи отримають на п'ять природних класів цифрові лабораторії ( портфель вчителя фізики , хімії , біології ) , для уроків географії – метеостанцію , і ще дві школи обладнають інноваційним патріотичним простором ( з цифровим обладнанням ) " Захисник вітчизни " .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також за словами Олени , завдяки краудфаундінговій платформі GoFundEd , вдалося зібрати кошти на сучасну кімнату творчості для початкової школи . А самі діти ініціювали збір макулатури , щоб купити телевізори в коридори ( для навчання відеопрезентації , проведення танцювальних флешмобів на перервах ) . Один телевізор уже встановлений .

Також можна відзначити проект " Зелені долоньки " , мета якого – зробити уроки природних предметів цікавими , з дослідницькою та навіть комерційною діяльністю . Учні вирощували розсаду , вивчаючи кожен етап життя рослин , після чого разом з батьками продавали її на зеленому ярмарку біля школи . Виручені кошти будуть витрачені на облагороджування території школи .

Планів ще багато – в цьому році провести " Кураж – базар шкільних речей " , на якому одні діти зможуть продати іншим те , з чого вони вже виросли . Для одних – це можливість позбутися від непотрібного , а для інших – купити потрібну дешевше . Олена Сергєєва підсумувала , що модернізувати шкільне життя можливо , і закликає батьків інших шкіл теж брати ініціативу в свої руки .

Розповідь про професію і її вибір

"Родителям часто не хватает инициативности и рвения. Например, несложно поставить на поток профориентацию. Детям еще в школе нужно пробовать себя в разных профессиях, — говорит директор УАМБ Алексей Погорелов. — После этого и учебное заведение легче выбрать, и карьера складывается успешнee. Хорошая практика — экскурсии на предприятия. Но начать можно хотя бы с занятий, на которых родители поделятся секретами своих профессий. Например, журналистика — школьники могли бы вести сайт своей школы и рассказывать о ее проблемах и достижениях в соцсетях".