Карантин вихідного дня та інші ноу-хау. Як у світі зупиняють другу хвилю COVID-19

В Україні збираються ввести карантин вихідного дня. Подібні обмеження ще ніде в світі не вводилися і є нововведенням суто української системи колективного здоров'я.

До речі, це не перший карантинний винахід України.

"Адаптивний карантин – це ноу-хау України. Такого ще ніхто і ніде не використовував", – сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль в кінці травня, коли країна виходила з жорсткого локдауну.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Сьогодні" розібрався, які карантинні обмеження застосовують інші країни, щоб зменшити захворюваність.

Ковід-скарга

У Новій Зеландії діє трирівневий карантин. Це щось на зразок адаптивного карантину в Україні. Однак в країні можливо "настукати" на тих, хто не дотримується карантинних обмежень. На спеціальному сайті можна залишити свою скаргу, якщо громадянин помітив:

• можливу шкоду кому-небудь;
• є ризик поширення вірусу COVID-19;
• скупчення людей, що порушують обмеження.

У скарзі треба вказати свої контактні дані і описати, що сталося. В уряді сподіваються, що такі скарги допоможуть контролювати ситуацію.

Сайт, на якому можна залишити скаргу за порушення карантинних обмежень.

Комендантська година

У країнах ЄС комендантську годину використовують частіше в окремих регіонах, де спостерігається зростання захворюваності.

• В Італії комендантська година діє по всій країні з 22:00 до 6:00.
• У Франції в дев'яти регіонах з 21:00 до 6:00.
• У Чехії магазини повинні закриватися о 20:00, а по неділях – з 21:00.
• В Австрії комендантська година з 20:00 до 6:00.

"Пузир підтримки"

"Пузир підтримки" – це формування тісного кола спілкування, яке забороняється змінювати. Таке правило працює у Великобританії.

"Пузир підтримки" може сформувати одна людина з будь-якою іншою людиною або будь-якою іншою сім'єю – і ходити до них у гості, в паби, ресторани тощо.

З людьми з "пузиря підтримки" можна знаходитися без маски і не дотримуватися дистанції. Оформляти "пузир підтримки" жодним чином не потрібно, тут британська влада покладається на здоровий глузд громадян.

Забороняється змінювати свій пузир: якщо людина визначилася з колом спілкування, то має дотримуватися його всю пандемію.

З людьми поза "пузирем підтримки" потрібно дотримуватися дистанції і обов'язково носити маску.

Цю практику перейняли Ірландія, Австралія, Канада.

Носіння масок на вулиці

У Сербії маску тепер потрібно носити і на відкритому повітрі.

Існують дві точки зору, які суперечать одна одній. Одні вчені стверджують, що на відкритому повітрі носити маску марно і її треба надягати тільки в громадських місцях, закритих приміщеннях. Інші вважають, що на вулиці теж можна заразитися вірусом.

Носити маску на відкритому повітрі також рекомендують у США, Новій Зеландії і ще декількох країнах.

Повернення локдауну

21 жовтня Ірландія стала першою країною, яка повернулася до повного локдауну. Відкритими залишили тільки школи. В країні закриті всі непродуктові магазини, а на роботу дозволили виходити співробітникам основних галузей.

Громадський транспорт курсує, але із заповнюваністю не більше 25%. Такий захід введено на шість тижнів.

Виходити з дому для занять спортом буде дозволено не далі ніж в межах 5 км від будинку. Більш далекі подорожі можуть виникнути тільки для роботи і з інших невідкладних причин, а порушення карається штрафами.

Бельгія теж оголосила про повернення до суворих заходів ізоляції в зв'язку з різким збільшенням числа хворих COVID-19. Другорядні підприємства закриваються, і співробітники повинні будуть працювати віддалено, наскільки це можливо. Шкільні канікули в країні триватимуть довше на три дні – до 15 листопада.

Громадянам дозволяється виходити на вулицю тільки групами максимум з чотирьох людей.

По всій Німеччині 2 листопада розпочався чотиритижневий частковий локдаун, націлений на уповільнення поширення коронавірусу.

"М'який локдаун" передбачає закриття всіх підприємств дозвілля, ресторанів, кафе і більшості компаній сфери обслуговування. Крім того, громадянам наказали обмежити соціальні контакти за межами власного домогосподарства "до абсолютного мінімуму".

Магазини роздрібної торгівлі залишаються відкритими, але в них будуть діяти обмеження щодо кількості клієнтів усередині.

Школи і дитячі садки також повинні залишатися відкритими.

Які обмеження ефективніші?

"Жоден із заходів не є гарантією або червоною кнопкою, яка врятує", – говорить Вадим Аристов, інфекціоніст, директор Revival Institute for Future. Це тільки управлінські спроби зменшити передачу вірусу від однієї людини до іншої.

Але порівнювати подібні заходи складно, оскільки на папері вони виглядають як одне, а на практиці все залежить від того, як ці заходи виконуються.

"Наприклад, хтось із-за кордону подивиться звіт, що в Україні весь час діє карантин, обов'язковий масковий режим, що у нас суворий режим. Але насправді у нас нічого з цього повноцінно не виконується", – зазначає Аристов.

Тому ми можемо сприймати як декларації спроби різних урядів вплинути на захворюваність. Але це не означає, що все працює.

Так само карантин вихідного дня може не спрацювати належним чином. У будні дні обмеження по суті знімаються.

"Деякі люди просто будуть ходити на вечірки в четвер увечері або п'ятницю. Або буде як влітку, коли бізнес погоджувався платити штраф, щоб не втрачати прибуток, і працював", – зазначає Аристов.

Ситуація серйозна, але у нас вводять половинчасті заходи, коли в ЄС більш рішучі.

Тобто потрібно закривати ресторани, нічні клуби або закривати суспільно важливі об'єкти – школи, дитсадки, метро.

"За те, що ми годуємо рестораторів і івенторів, ми будемо розплачуватися значно більшими витратами через непрацездатність великого числа дорослих і витрати на лікування кожного хворого", – додає інфекціоніст.

Нагадаємо, в Україні через COVID-19 заборонили планові операції в лікарнях.

Крім того, повідомлялося, що Україна переходить на новий етап боротьби з коронавірусом.