Оборона "Братислави"

Не перший місяць тривають суперечки довкола кінотеатру "Братислава", що розташований на Оболоні. Наприкінці минулого року представники влади  вирішили за доцільне знести приміщення кінотеатру і побудувати на його місці багатоповерхову будівлю. Завдяки громадським активістам та експертам цю ідею наразі вдалося відтермінувати: вирішено у липні вийти на відкрите обговорення різних варіантів ситуації. Прихильники концепції нової забудови наполягають на економічній вигоді їх проекта. Однак при цьому не береться до уваги моральна сторона питання: як, скажімо, поставиться до ліквідації кінотеатру, названого іменем однієї з європейських столиць, сама європейська спільнота – особливо на фоні запрошення в Україну колишнього словацького міністра економіки і фінансів, Івана Міклоша, для якого Братислава – це насамперед столиця його батьківщини. До того ж Братислава – це реальний центр Європи, до якої ми так прагнемо – на словах. 

Для нас, захисників кінотеатру, руйнація "Братислави" у Києві – це насамперед символічна акція.

Реклама

За думкою багатьох експертів "Братислава" є унікальною архітектурною спорудою часів модернізму, яка  може стати повноцінним центром дослідження і популяризації європейського кінематографу.

Звісно, сьогодні важко конкурувати з суперсучасними кінотеатрами, обладнаними за останнім словом техніки і націленими на отримання  комерційної вигоди. Тому гонитва за масовим глядачем для "Братислави" є безперспективною.

Маленькій "Братиславі" важко конкурувати із "Блокбастером", кінотеатрами, розташованими в "Дрімтауні" та в "Каравані" (кінозалів, розрахованих на масового глядача, на Оболоні більш ніж достатньо). Саме тому потрібно акцентувати потрібно на створення нішевих спеціалізованих кінотеатрів. В епоху, коли смаки загалу формуються великими кінокорпораціями, виникає потреба у вивченні саме європейського кінематографу та його традицій, популяризації європейського кіно – як сучасного, так і у ретроспективі.

Реклама

Нинішнє уявлення про кінематограф дуже часто формується під впливом голлівудських блокбастерів, розрахованих на спецефекти, масового невибагливого глядача, касові збори, неперервний екшн, який часто заміняє собою сюжетну канву і образність.  Про новинки європейського кіно знають здебільшого "гурмани кінематографу", мільйони дивляться церемонію нагородження премією "Оскар", натомість Каннський, Берлінський, Варшавський, Лондонський та інші європейські кінофестивалі, що є помітними подіями у кіножитті, проходять у кращому випадку біжучим рядком у новинах. Вибагливий глядач повинен отримати місце, де він може насолоджуватися шедеврами європейського кінематографу, спілкуватися з однодумцями, розвивати естетичні смаки.

На базі кінотеатру "Братислава" можна створити центр з кількома кінозалами, в яких можна влаштовувати допрем’єрні покази, тематичні сеанси, а також облаштувати лекторій, кінотеку, бібліотеку, творчі студії для молоді тощо.

Сьогодні дуже легко знайти тих, хто розповість деталі приватного життя або фільмографію відомих голлівудських акторів, натомість існує велика потреба у вивченні французького, британського, німецького, польського, італійського, іспанського кінематографу. І це стосується як ігрових фільмів, так і артхаусного кіно, документалістики. Інтеграція України в європейську спільноту повинна починатися з вивчення європейського культурного досвіду, складовою якого є насамперед кінематограф.

Реклама

У сучасній Європі щорічно відбувається десять престижних кінофестивалів, що мають акредитацію у Міжнародній федерації асоціацій кінопродюсерів. Ще чотири фестивалі стосуються документального та короткометражного кіно. Просто переконана, що спеціалізований центр кіномистецтва міг би знайомити киян із основними конкурсними роботами. "Братислава" могла б стати осередком і лабораторією для пошуку нових форм в українському кінематографі.

Особлива увага має приділятися кінолекторію і дискусійному клубу, де можна проводити лекції про історію європейського кіно – від братів Люм’єрів до наших днів, організовувати зустрічі з режисерами і акторами, полемізувати з приводу основних тенденцій у єропейському кінематографі. Усі матеріали дискусій мають оперативно викладатися на сайті кінотеатру – для загального доступу і для історії.

Звичайно, що важливою складовою європейського кіно має стати український кінематограф – від часів Віри Холодної і Довженка до нашого часу. Розглядаючи українське кіно у відриві від загальноєвропейських культурних процесів (яким намагалися слідувати українські режисери), ми ризикуємо вдатися до такої собі "культурної автаркії", самолюбування і штучного відокремлення.

У цьому плані прямих аналогів даному центру немає. Амбітні цілі – але без європейського акценту – пропоновав Центр Довженка. Схожа інституція (але з прицілом виключно на центральноєвропейський регіон) створена у Празі – Central European Cinemas. Можна навести ще кілька прикладів, але всі вони матимуть суттєві відмінності від нашої задумки.

Ми готові до публічного обговорення цього питання з професіоналами у форматі конференції чи круглого столу. На одному майданчику зможуть зустрітися усі зацікавлені сторони: влада, громадськість та експерти і потенційні інвестори. Гадаю, це стане важливим та корисним досвідом для нашого міста у сфері вирішення проблем управління майном громади та його модернізації і реформування. Адже на виході має з’явитися центр, яким Київ буде пишатися і який може у перспективі стати однією з візитних карток сучасної європейської столиці.

З точки зору миттєвої вигоди "Братиславу" легко зруйнувати і на її місці спорудити нову "свічку". З точки зору стратегічного бачення вкладати кошти потрібно не у "свічки", а в розвиток культури.

Сподіваємося, цей наш аргумент подіє і Київ отримає свій культурний центр європейського рівня.  Тож запрошую усіх зацікавлених осіб долучатися до цього процесу. Буде корисно і цікаво.

Ганна Свириденко 

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

68768.35

Bitcoin Cash (BCH)

489.79

Binance Coin (BNB)

578.61

Ethereum (ETH)

3150.29

Litecoin (LTC)

84.14

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
54,49
54,04
50,49
27,58
56,01
53,54
52,01
24,98
57,98
56,60
53,60
26,11
58,29
56,79
55,09
27,29
58,50
56,50
51,40
26,73
61,88
59,41
55,49
27,66
61,99
59,99
55,99
27,97
61,99
59,99
55,99
27,98
62,99
61,99
57,49
27,98
-
53,05
50,05
25,45
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

39.43

Євро (€)

42.75

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти