Чому скандал навколо зриву "Широкого лану" набирає обертів

6 грудня 2020, 13:44

Валентина Мартинюк Валентина Мартинюк

Станом на березень 2020 року цей об'єкт був лише на стадії 25% готовності

Це було одне з найкращих привітань від держави Україна своъй армії до Дня Збройних сил України – 20 листопада цього року міністр оборони Андрій Таран оголосив, що будівництво бригадного містечка на полігоні "Широкий лан" нарешті завершено, об'єкт готовий до введення в експлуатацію.

Реклама

Станом на березень 2020 року цей об'єкт був лише на стадії 25% готовності. Тоді будівництво бригадного містечка на "Широкому лані" Міноборони доручило Державній службі спеціального транспорту (ДССТ), одній зі складових ЗСУ, і в кінцевому підсумку основний обсяг робіт було виконано в дуже стислі терміни – листопад 2020 року.

Звичайно ж, нашим військовим повністю добудований "Широкий лан" потрібен був "ще на вчора". Адже, наприклад, у березні 2018 року Міноборони обіцяло, що роботи по цьому об'єкту будуть повністю завершені восени того ж року.

І тут, мабуть, буде не зайвим ще раз простежити весь ланцюжок подій, який супроводжував скандал навколо зриву від приватних підрядників робіт по "Широкому лану". Тим більше що час завжди дарує інший погляд на минулі події. Та й історія ця ще не завершена, адже Міноборони веде судову тяжбу, щоб відшкодувати.

Підрядників з будівництва бригадного містечка на "Широкому лані" Міноборони визначило до середини грудня 2016 року, за результатами торгів у Prozorro. І тут слід уточнити наступний нюанс. Керівництво МОУ в своїх релізах говорило, що підрядників визначили за результатами "відкритих тендерних процедур".

Реклама

Але це були не "класичні" торги, де ціна пропозиції – головний і єдиний критерій для перемоги. Торги проводилися за "переговорною процедурою для потреб оборони", тобто МОУ могло вільно вибирати підрядників не тільки за критерієм ціни, але й кваліфікації для виконання відповідного обсягу робіт.

Адже "Широкий лан" – найбільше будівництво МОУ за останні 5 і за останні 29 років. Але ж парадокс – МОУ чомусь не прописало на сторінці закупівлі в Prozorro для майбутніх підрядників кваліфікаційні критерії, примыром обов'язкова кількість штату працівників і техніки, досвід будівельних робіт, дозвіл або ж заборона залучати субпідрядників.

І таким чином 1 грудня 2016 року відразу підрядником стало ТОВ "Вінницька будівельна компанія", яке запросило ціну за роботу в 120,9 млн гривень.

Другим підрядником по "Широкому лану" 12 грудня 2016 року стало ТОВ "РІСТ", яке за свою частку роботи попросило 232 млн гривень. За офіційними даними МОУ, ці компанії приступили до робіт навесні 2017 року.

У березні 2018 року "Широкий лан" став предметом для кількох скандалів. Спочатку в соцмережах з'явилися записи, де військовослужбовці, розміщені на цьому полігоні, скаржилися на умови перебування, зокрема на відсутність дров для опалення та умови для гігієни.

Реклама

Потім через необережне поводження з "буржуйкою" в наметі загинув один військовослужбовець. А потім ЗМІ почали тиражувати інформацію про зловживання підрядників на будівництві бригадного містечка в "Широкому лані": йшлося про незаконне залучення субпідрядників і про нецільову розтрату бюджетних коштів.

Тодішнє військово-політичне керівництво країни повело "стратегічні комунікації" з цієї проблеми у вельми своєрідній манері. У цьому ж релізі керівництво МОУ стверджувало, що на березень 2018 року роботи вже виконані на 55%, і інформація про зловживання на будівництві повністю не відповідає дійсності.

А на скарги військовослужбовців про погані умови перебування на "Широкому лані" радник міністра оборони Юрій Бірюков відповів виразами нецензурними, неналежними його статусу: "Всі необхідні матеріали для забезпечення прохідності і проїзду по полігону були придбані вчасно". А вода на полігоні – лише результат занадто рясного снігопаду.

Але ось через 3 місяці вектор "стратегічних комунікацій" з проблеми будівництва бригадного містечка на "Широкому лані" розвернувся в інший бік. Міноборони оголосило, що розриває договори з підрядниками з будівництва на полігоні через зрив темпів робіт.

В тренді
Вакцинацію людей молодших 30 препаратом AstraZeneca потрібно зупинити – медик

У публікаціях ЗМІ та заявах МОУ фігурувало ім'я тільки одного підрядника – "РІСТ". Але тоді ж "пакетом" було розірвано договір і з "Вінницької будівельною компанією".

Реклама

Та ось що цікаво – в цій судовій постанові 2 травня 2019 року говориться, що ДБР буквально 21 березня 2018 року розпочало розслідування у справі про можливі зловживання при будівництві на "Широкому лані". І також – що той же "РІСТ" таки залучав незаконно субпідрядників, профіль роботи яких, скажімо так, дуже своєрідний.

Мова, наприклад, про ТОВ "Релятив", профіль якого – виробництво бетону. Або ж – про компанії "Шанс" і "Азігам Інвест, профіль яких – взагалі торгівля запчастинами до автомобілів.

І тут прямо випливає висновок, що до липня 2018 року чиновники МОУ свідомо "покривали" зловживання під час будівництва на "Широкому лані".

І здавалося б, ось він – перший і логічний результат роботи наших силових структур у цій справі: 3 серпня 2020 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за клопотанням САП присудив взяти під варту екс-начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління (ГКЕУ) ЗСУ Олега Галушка, начальника управління будівництва та капремонту військових об'єктів ГКЕУ ЗСУ Сергія Чагарного, екс-начальника відділу технагляду за будівництвом ГКЕУ ЗСУ Віктора Антощука.

І також – бенефіціара компанії "РІСТ" Романа Баликіна і директора цієї фірми – Костянтина Чепусова. 21 серпня 2020 року Чепусова, Баликіна і Чагарного випустили під заставу. Але це не означає, що державні структури "злізли" з цих фігурантів у справі зловживань по "Широкому лану": на цей момент МОУ веде судову тяжбу, щоб компенсувати 47 млн гривень збитків, завданих державі (хоча, звичайно, нанесений непрямий збиток для обороноздатності держави – вищий на порядки).

Але тут виникають відразу два запитання: чому тоді МОУ ще в 2017-2018 роках не залучило відразу ДССТ для робіт по бригадному містечку на "Широкому лані"? І чому в цій історії вдалося вислизнути "Вінницькій будівельній компанії"?

Схоже, відповідь на обидва ці питання лежить в площині, хто ж саме фактичний власник "Вінницької будівельної компанії". Її фактичний бенефіціар – Віталій Антонов, власник групи компаній "ОККО", вона ж – "Галнафтогаз". Сам Антонов живе у Львові, і центральний офіс його компаній також розташований там.

Антонов має спільний бізнес з п'ятим президентом Петром Порошенком як мінімум по одному вектору – страхового бізнесу. Зокрема, 24 листопада 2017 року Мін'юст зареєстрував "Національну страхову асоціацію України", засновниками якої значаться саме Петро Порошенко і Віталій Антонов.

Тим більше, що інша будівельна фірма з групи "ОККО", фірма "Ваш дім", на початку 2018 року завершила будівництво житлового комплексу для ветеранів АТО у Львівській області. І на запуск цього комплексу в січні 2018 року приїжджав Петро Порошенко, як ВГК ЗСУ України.

Тому цілком логічно припустити, що п'ятий президент Петро Порошенко, користуючись фактичним впливом на силові структури в періоді своєї каденції, просто вивів свого бізнес-партнера "з-під удару" в історії зі зловживаннями під час будівництва містечка на "Широкому лані". Хоча, звичайно, таке припущення не будується на конкретних матеріалах від правоохоронних або судових органів.

Але тут також можна припустити, що десь ось в цій історії по темі "кругової поруки" і криється запорука цього на перший погляд дивного союзу "Євросолідарності" і львівських забудовників на місцевих виборах цього року, коли йшлося про вибори до міської ради і про вибори мера Львова.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти