Софія Ковнір
Редактор Україна Сьогодні 
27 листопада відзначали день заснування Національної академії наук України (НАН). Сьогодні у нашій країні працює багато вчених, які провели десятки важливих досліджень.
Докладніше про те, як змінилася українська наука, читайте далі у матеріалі "Сьогодні".
Українські вчені визначили вік найдавнішого кита
Вченим Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) вдалося визначити вік кита, рештки якого лежать на острові Расмуссен, що неподалік української антарктичної станції "Академік Вернадський".
"Нарешті вчені НАНЦ отримали результати радіовуглецевого аналізу зразків, зробленого в лабораторії у Познані, Польща. Завдяки цьому дослідженню було визначено вік залишків кита – він становить 1350 років (плюс/мінус 30 років)", – писали в НАНЦ.
У публікації йдеться, що морський ссавець помер у сьомому столітті – "в епоху вікінгів та цивілізації мая, за три сторіччя до княгині Ольги і князя Володимира".
Щодо виду, то вчені визначили, що це синій кит – найбільший кит і взагалі тварина у світі.
За довжиною щелепи встановлено, що цей кит був завдовжки щонайменше 26 метрів. Він належав до південного (антарктичного) підвиду – це найбільший підвид серед синіх китів.
Вчені наголошують, що це відкриття має велике значення, оскільки загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, і більшість із них належать іншому підвиду.
Українські вчені знайшли спосіб уникнути гострого враження легень через COVID-19
Науковці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України спільно з колегами з Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ віднайшли речовину, яка допоможе запобігати гострому ураженню легень під час тяжкої форми коронавірусної хвороби. Протягом півтора року дослідження вчені віднайшли декілька таких потенційних сполук.
Одним з найбільших ускладнень коронавірусної хвороби є гострий респіраторний дистрес-синдром (гостре запалення легень, що характеризується дифузним ураженням та зниженням кисню в крові).
Головна мета вчених
Науковці намагаються підібрати речовину, яка впливатиме на відповідний фермент клітин крові й таким чином блокуватиме розвиток запалення.
Коли в організм потрапляє вірус або бактерія, гранулоцити (клітини крові) вибухають та викидають своє ядро, таким чином утворюючи пастку для "чужаків". Втім, під час захворювання на коронавірус гранулоцити схильні більше до "масового самогубства", що аж ніяк не захищає організм.
Після півтора року тестування на ізольованих лейкоцитах вчені нарешті перейшли до експериментів in vivo (експерименти, що проводять на живих тканинах і цілих організмах чи всередині них).
Українські вчені нагороджені преміями за дослідження в галузі радіаційної медицини
За 35 років, що минули після Чорнобильської катастрофи, у багатьох людей продовжують виявляти захворювання, так чи інакше пов'язані з викидами радіації.
Але постраждалих могло бути набагато більше, якби не співробітники Національного наукового центру радіаційної медицини НАНУ. Нещодавно вони були відзначені Міжнародною премією імені доктора Лі Чон Вука.
Ось уже багато років Національний науковий центр радіаційної медицини веде різні дослідження, зокрема пов'язані з оцінкою впливу високих та малих доз радіації на здоров'я людей, які постраждали через Чорнобильську катастрофу.
Премію імені доктора Лі Чон Вука, яку отримали співробітники Центру, надають за досягнення в галузі охорони здоров'я. Українські вчені отримали цю нагороду в 2021 році під час 74-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я.
Вчені КПІ отримали Премію Верховної Ради
У приміщенні Верховної Ради України за участю розширеного складу керівництва парламенту та президента Національної академії наук України академіка Анатолія Глібовича Загороднього, президентів галузевих академій наук відбулося урочисте відзначення лауреатів Премії Верховної Ради молодим вченим.
За роботу "Розробка гнучких інтелектуалізованих систем управління технологічними об'єктами з високим енергоспоживанням" дипломи лауреатів та нагрудні знаки вручено вченим кафедри технічних та програмних засобів автоматизації (ТПЗА):
- докт. техн. наук, проф. Олексію Анатолійовичу Жученку
- канд. техн. наук, доц. Віталію Степановичу Цапару
- канд. техн. наук, доц. Артему Юрійовичу Сазонову.
Українські вчені виявили 11 мутацій штаму "Дельта" у пацієнтів
Українські вчені з Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ виявили 11 варіантів штаму "Дельта", який став домінувати.
Для дослідження було взято зразки біоматеріалів 75 пацієнтів з різних регіонів країни. Їх почали досліджувати у жовтні. У підсумку вдалося встановити, що 60% хворих мають "материнський" варіант штаму "Дельта".
Паралельно із цим вчені виявили ще 10 варіантів основного штаму. Вони походять з Великої Британії, США, країн Африки та інших.
Дослідження проводилося на замовлення Ради національної безпеки та оборони. Для вивчення було взято зразки біоматеріалу пацієнтів із Черкаської, Чернівецької, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Запорізької, Луганської областей.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми