Катерина Степаненко
редактор Рівно 18 років тому цього дня, 10 січня, головний редактор онлайн-енциклопедії Nupedia Ларрі Сенгер запропонував своєму колезі Джиммі Вейлзу використовувати технологію wiki для їх проекту, щоб кожен міг вільно додавати інформацію і безкоштовно поширювати її по всьому світу.
Джиммі, який тоді був виконавчим директором компанії Bomis (яка, крім іншого, просувала платний порнографічний контент для чоловічої аудиторії), недовго думаючи, підтримав інновацію, і через п'ять днів, 15 січня 2001 року, Wikipedia офіційно була запущена на новому домені, а на наступного дня близько восьмої години вечора в ній з'явилася перша стаття – Wikipedia: UuU. Ця стаття була, по суті, пробою пера і містила в собі все три слова на букву U: Uruguay, United States і United Kingdom.
Концепція вільної енциклопедії припала до душі багатьом користувачам – всього після кількох коротких заміток в пресі кількість користувачів стала зростати з кожним днем. Уже через місяць кількість статей перевищила 1000, а 7 вересня 2001 року перевалила за 10 000. Протягом першого року існування Вікіпедії було створено понад 20 000 енциклопедичних статей – в середньому більше 1500 статей на місяць. 30 серпня 2002 роки кількість статей досягла 40 000. Так само стрімко розвивалися і міжнародні версії Вікіпедії. Як свідчить статистика, перший домен, зарезервований для неанглійських Вікіпедії, був deutsche.wikipedia.com (16 березня 2001 року). Перші відомості про французьку Вікіпедію з'явилися 23 березня, і потім, в травні 2001 року, це супроводжувалося хвилею нових мовних розділів китайською, нідерландською, есперанто, івриті, італійською, японською, португальською, російською, іспанською та шведською мовами. Станом на травень 2018 року розділи Вікіпедії є на 301 мові, сама вона містить понад 40 мільйонів статей, а кількість нових статей на день – близько 800.
Через 18 років без Вікіпедії і її знань складно уявити багато сфер повсякденного життя. До неї звертаються вчителі та учні, журналісти і кінорежисери. Навіть урядові установи в своїй роботі посилаються на Вікіпедію. Так, сайт парламенту Канади посилався на статтю про одностатеві шлюби в розділі "Посилання за темою" в списку "читати далі". До допомоги енциклопедії вдаються Федеральний суд США і Всесвітня організація інтелектуальної власності, а угорські вчені 2013 року показали, що за допомогою Вікіпедії можна передбачати популярність і касові збори фільмів, які ще не вийшли в прокат.
Але при цьому діяльність глобальної бібліотеки не всім до смаку: уряди деяких країн неодноразово блокували Вікіпедію – у різний час доступ до неї був закритий в Росії, Туреччині, Китаї та інших країнах.
Втім, це не позначається на популярності Вікіпедії – 27 грудня 2013 року астероїд 274301, відкритий українськими астрономами 25 серпня 2008 року, був названий 274301 Wikipedia, а 22 жовтня 2014 року в польському місті Слубіце був відкритий перший в світі пам'ятник Вікіпедії.
Україна онлайн: ми – шістнадцяті в світі!
Перші спроби розмістити в Вікіпедії статтю українською мовою датуються 24 січня 2004 року. Безіменний тоді ще користувач з IP-адресою 61.125.212.32 пробував написати матеріал, присвячений атому. Але вдалося йому це тільки 30 січня. Того ж дня він створив статтю "Мільярд". Пізніше користувач зареєструвався під ім'ям Юрій Коваль та місцем свого проживання вказав Японію. У квітні 2004 року український розділ Вікіпедії був офіційно активований, а через три роки був подоланий поріг в мільйон правок.
Станом на вчора українська Вікі налічує 435 284 зареєстрованих користувачів та 45 адміністраторів. Незважаючи на відносно невелику кількість учасників українського ком'юніті результати у неї досить вражаючі. За всю історію учасниками було написано 878 569 статей – за цим показником Україна знаходиться на 16-му місці серед усіх мовних розділів, на 11-му місці серед європейських Вікіпедій, і на третьому – серед Вікіпедій слов'янськими мовами.
На жаль, але є в нашій Вікі і недоліки. Наприклад, понад 6000 статей були просто скопійовані з Енциклопедії українознавства, Української радянської енциклопедії, довідників з історії України та з урядових сайтів.
Є неточності і в інших розділах. Наприклад, в списку українських редакторів значаться багато відомих українців: журналісти Віталій Портников та Вахтанг Кіпіані, бандурист Віктор Мішалов, києвознавець Михайло Кальницький, письменниця Лада Лузіна і навіть нинішній віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко та мер Дніпра Борис Філатов. Однак, на перевірку з'ясовується, що багато хто з них не створили і не відредагували жодної статті. Наприклад, Лада Лузіна на запитання "Сегодня" відповіла, що навіть не є зареєстрованим користувачем енциклопедії, а тільки її постійним читачем.
Витоки. Перша стаття в українській вікі була про атом. Фото: В. Лазебник
Скандали: лжесмерть і светр з молотка
Стрясали Вікіпедію і скандали. Наприклад, ще 2005 року анонімний користувач Вікіпедії створив досить спірну статтю про Джона Сайгенталера, відомого американського письменника і політика. Неточності в статті (зокрема вигадані дані про життя і діяльності Джона Сайгенталера, серед яких була інформація про нібито багаторічне проживанні Сайгенталера в СРСР і його причетність до вбивств Джона Кеннеді і Роберта Кеннеді) залишалися непоміченими протягом чотирьох місяців, поки сам Джон Сайгенталер не виявив їх. Як з'ясувалося в ході розслідування, автором містифікації був менеджер кур'єрської компанії Браян Чейс, а написав він її і зовсім жартома – хотів посміятися над другом, чия сім'я дружила з сім'єю "жертви". Однак скандал мав наслідки – після цього інциденту Вікіпедія заборонила створення нових статей анонімними користувачами.
Та й сам батько-засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз опинявся в центрі неприємних історій. 2008 року радіоведуча Рейчел Мердсен заявила, що Джиммі Вейлз, з яким вони тоді були парою, особисто відредагував її сторінку. Дівчина повідомила, що Джиммі написав, що вони розлучилися, причому вона не знала про його рішення припинити відносини до того, як прочитала статтю. Сам Вейлз заперечував, що редагував статтю, проте інші редактори знайшли його ім'я в числі тих, хто правив інформацію. Помста Мердсен була дуже практичною – вона продала светр і футболку, що належали, як стверджувала дівчина, Вейлзу, з молотка. До честі Вейлза, потрібно відзначити, що інформація про цей скандал досі міститься в Вікі.
А ось 2009 року зрослий авторитет Вікіпедії зіграв з нею поганий жарт – студент з Ірландії зробив правку в статті про французького композитора Моріс Жарр, повідомивши про його смерті. "Веселун" навіть вигадав останні слова "покійного". У підсумку в ЗМІ прокотився шквал повідомлень – на обман "повелися" навіть такі видання, як Guardian. Коли обман розкрився, всім учасникам скандалу довелося спростовувати свої повідомлення.
Жарр. Композитора через поганий жарт "поховали" сотні ЗМІ
Занепад: бюрократи і смартфони погублять Вікі
Перші чутки про початок кінця Вікіпедії з'явилися лише через чотири роки після її запуску – 2005 року. Серед передумов називалося погіршення якості статей та складності з відповідальними редакторськими кадрами. Крім того, висувалася і версія, що Вікіпедію рано чи пізно перевершить веб-сайт, який буде краще онлайн-енциклопедії і точніше її.
Однак через роки на передній план вийшли інші проблеми онлайн-енциклопедії. З 2007 року по 2014-й кількість редакторів тільки в англійській Вікіпедії зменшилася на 20 тисяч осіб, і це число продовжує збільшуватися. Аналітики зазначають, що такі темпи падіння призведуть до того, що до 2021 року в англомовному сегменті залишиться всього 10 тисяч осіб, що унеможливить постійну верифікацію і редагування статей. Серед причин, які сприяють відтоку редакторів, Том Сімонайт з MIT Technology Review називає бюрократію і правила Вікіпедії. Він стверджує, що деякі вікіпедисти використовують складні правила і керівництва для того, щоб підминати під себе інших учасників, і мають особисту зацікавленість в збереженні свого становища.
Ще одна проблема, яка наближає занепад енциклопедії, – це її невідповідність духу часу. В останні кілька років користувачі інтернету масово "пересідають" зі стаціонарних комп'ютерів за смартфони. Наприклад, тільки в Україні станом на серпень минулого року кількість користувачів смартфонів досягла 85%. Експерти відзначають: якщо шукати і читати статті з Вікіпедії зі смартфона зручно, то створювати і правити – навпаки. Підтверджують це і прості користувачі.
"Донедавна я активно створював в українській Вікіпедії статті про історію української музики, але зараз, коли більшість часу я проводжу в інтернеті зі смартфона, створюю нові статті дуже рідко", – розповів нам киянин Геннадій Синіцин.
З руки. Редагувати статті Вікіпедії з телефону незручно. Фото: А. Бойко
Вікіпедія могла б заробляти мільйони, але замість цього править статті про політиків
- Більше всіх правок – у Буша
Стаття про 43-го президента США Джорджа Буша-молодшого англійською мовою є абсолютним лідером за кількістю правок. За всі роки існування інтернет-енциклопедії її текст змінювався 45,862 рази.
- Без реклами втрачають мільйони
Якби Вікіпедія почала продавати банерну рекламу на своїх сторінках, то могла б щомісяця заробляти 210 мільйонів доларів. Це вдвічі більше, ніж Twitter, але все ж вчетверо менше, ніж Facebook.
- Китайці тримали рекорд 600 років
До появи Вікіпедії найбільшою енциклопедією вважався створений за наказом китайського імператора Юнле довідник, що містить знання з усіх книг імператорської бібліотеки. Він був створений 1407 року і утримував рекорд близько 600 років.
- Користувач як "Людина року"
Журнал Time 2006 році назвав "Людиною року" абстрактного представника мільйонів авторів контенту і узагальнено назвав його "ТИ". На обкладинці вийшла напис "Ти. Так, ти. Ти контролюєш Століття інформації. Ласкаво просимо до твого світу".
- Фоліант на 5000 сторінок
2009 року художник Роб Меттьюс роздрукував вибрані статті англійського розділу Вікіпедії на 5000 сторінок і зшив їх в книгу. На відбір найнадійніших, точних і нейтральних статей у художника пішло два тижні.
- Секс французів не цікавить
"Секс" – одна з найпопулярніших статей практично всіма мовами. Але дивне інше – ця стаття не користується популярністю у франкомовній і іспаномовній Вікіпедіях. Хоча обидві нації вважаються вельми велелюбними.
За що не люблять енциклопедію
Крім відданих шанувальників, є у Вікіпедії й армія критиків, які скрупульозно збирають всі недоліки онлайн-енциклопедії. Парадокс, але відкриту для всіх платформу найбільше критикують саме за її відкритість. Недоброзичливці стверджують – відкритість енциклопедії, яка зводить нанівець авторитетність і надійність інформації.
Крім цього, енциклопедію багато хто не люблять за... її енциклопедичність! На багатьох форумах користувачі скаржаться на те, що формат статей в Вікі не дозволяє додавати "по-справжньому корисну інформацію", як то: як відкоркувати пляшку без штопора, як самому зібрати комп'ютер. Час від часу користувачі роблять спроби створювати подібні статті, але після голосування адміністратори їх блокують.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми