Замість старших класів – ліцеї, коледжі і Профтех: як зміниться школа

23 березня 2020, 07:00

Віталій Андронік Віталій Андронік

Випускники шкіл отримають і професію

/ Фото: Pixabay

Старої доброї школи, яку ми знаємо, скоро не стане. Після дев'ятого класу учні продовжать вчитися в ліцеях, які замінять старшу школу. Це прописано в законі "Про повну загальну середню освіту". Потрапити до ліцею буде не так просто. Згідно із законом, ліцеї можуть створювати тільки в містах з населенням понад 50 тис. осіб. Приймати в старшу школу будуть за конкурсом. Зміни почнуться у 2024 році.

Реклама

Сайт "Сегодня" з'ясував, як зміниться життя школярів.

Школярів розділять

Загальноосвітніх шкіл практично не залишиться. Молодша, середня та старша школа навчатимуться окремо. Середня школа буде називатися гімназією, а старша – ліцеєм. Загальноосвітніми залишаться приватні школи, спортивні та мистецькі ліцеї. Закон ще допускає, що в гімназії зможуть навчатися школярі з 1 по 9 клас. Але не старшокласники. Що стосується опорних шкіл, то вони будуть тільки до дев'ятого класу.

З ліцеями все складніше. Їх будуть створювати в містах з населенням 50 тис. осіб і більше. При цьому в них повинно набратися мінімум чотири десятих класи.

Реклама

Може вийти так, що ліцеї будуть тільки в одному-двох містах на всю область. Наприклад, в Чернівецькій області лише в Чернівцях достатньо населення, щоб відкрити ліцей. Те ж саме в Рівненській і Тернопільській областях. Передбачається, що учнів і вчителів в ліцеї возитимуть автобуси. Для тих, хто живе далеко, при ліцеї буде гуртожиток.

Місцева влада може передати загальноосвітню школу в управління області. Як виняток, на її базі можуть створити ліцей і за необхідності гімназію. Але це в крайніх випадках, пояснили в Міносвіти.

Які школи будуть початковими, які гімназіями, а які ліцеями – повинні вирішити місцеві ради до 1 вересня 2024 року.

"У власників загальноосвітніх шкіл достатньо часу протягом "перехідного " періоду, щоб проаналізувати мережу навчальних закладів, врахувати демографічні показники, міграційні процеси на певній території, пов'язані в тому числі з активною забудовою території, спланувати ефективну, доступну і здатну мережу початкових шкіл і гімназій і закріпити за ними територію обслуговування, а також узгодити на рівні області мережу ліцеїв", – прокоментували в Міністерстві освіти і науки.


Читайте також: Контрактники недоплачують: Міносвіти підвищить вартість навчання у вузах


Разом зі шкільною освітою – професія

Реклама

Ліцеї будуть двох типів: академічні та професійні. Приймати в старші класи будуть за конкурсом, якщо бажаючих буде багато. Згідно із законом в одному класі зможе вчитися до 30 учнів.

В академічних ліцеях будуть поглиблено вивчати окремі предмети. Професійні ліцеї орієнтовані на ринок праці і учні паралельно зі шкільною програмою отримають просту професію. Як після академічного, так і після професійного ліцею учень має однакове право вступити до університету.

"Ідея така, щоб крім повної середньої освіти учень отримав професію. Професій кілька тисяч, і яким будуть навчати – це питання, яке ще дискутується", – прокоментував Володимир Багрушін, експерт з питань освіти реанімаційне пакету реформ, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти.

Після дев'ятого класу учні можуть піти в профтех або коледжі, де теж можуть отримати і повну загальну освіту, і спеціальність.

Тільки так освіта може стати якіснішою, вважає Микола Скиба, керівник напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього. Між школами в селах і містах великий розрив. У сільських школах не вистачає ресурсів і кваліфікованих кадрів. Міжнародне дослідження якості освіти PISA по Україні показало, що учні сільських шкіл відстають у своїх знаннях від однолітків у містах на 2,5-3 роки. У профільній старшій школі можна сконцентрувати більше ресурсів: матеріального забезпечення і кваліфікованих педагогів. Зараз вони розпорошені по дуже великій мережі загальноосвітніх шкіл. В результаті в кожній школі чогось не вистачає.

"Повна загальна середня освіта не стане менш доступною. Вона стане якіснішою. Коли ми виведемо старшу школу в ліцей, то отримаємо рівні умови навчання для всіх учнів", – прокоментував Скиба.

Всі рішення про оптимізацію мережі навчальних закладів приймає місцева влада. Важливо, щоб вони вивчили демографічні дані, щоб правильно скласти плани оптимізації мережі шкіл, каже Світлана Олексюк, директор школи I-III ступенів №5 Печерського району Києва.

"Гімназії повинні стати великими і опорними школами для допрофільної підготовки з якісною освітою. В них повинні зосередитися матеріальні ресурси, професійна робота вчителів. Але паралельно треба думати про професійні, академічні ліцеї. На сьогодні головний виклик – швидкість, з якою це робиться. Рішення залежать від органів влади, місцевих громад. Потрібні рішення, які будуть прийматися не на емоціях, а на прогнозуванні ситуації. Саме місцеві громади повинні вивчати демографічесіе дані і робити плани оптимізації мережі шкіл. Це повинно привести до високої якості освіти через кілька років. Тобто потрібно якісне планування громадами, підвищення кваліфікації педагогів, які працюватимуть в старших школах. І третє – матеріальне оснащення шкіл, щоб оптимізація мала сенс", – розповіла Светалана Олексюк.

Реклама

Профільні ліцеї допоможуть вирішити ще одну проблему – брак робочих рук. Випускник ліцею може спробувати себе на ринку праці, перш ніж вступати до вищого навчального закладу. Тим більше, у нього буде вже професія. Така практика є у інших країнах. Наприклад, в США випускники шкіл часто спочатку пробують заробити перші гроші, шукають себе. Потім вже усвідомлено вступають до вузів, відзначає Оксана Потапова, консультант із саморозвитку.

"Думаю, профільна школа допоможе спробувати себе в якійсь професії, перш ніж вступати до університету. Більшість абітурієнтів вступають на "трендові" спеціальності. Це часто необдуманий вибір, навіяний уявленнями про професію з фільмів, серіалів. І ці уявлення кардинально розходяться з реальністю. Через це ми маємо великий відсоток випускників, які не працюють за фахом", – говорить Потапова.


Читайте також: Вартість вищої освіти в Україні занижена втричі – експерт


Крім поділу шкіл закон "Про повну загальну середню освіту" вводить для школярів академічну добропорядність. За списування учня можуть залишити заново проходити предмет. У законі також прописано більше надбавок до зарплати вчителів. А з учителями-пенсіонерами школи будуть укладати короткострокові контракти.

Чи дозволить оптимізація шкіл підвищити якість освіти, дивіться в сюжеті "Сьогодні":

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти