Всеукраїнський перепис: навіщо, як і за скільки хочуть перерахувати українців

Цього року виповниться 20 років відтоді, як у незалежній Україні вперше і востаннє провели перепис населення. Було це в грудні 2001 року – тоді в країні нарахували 48 млн 457 тис. осіб.

Хоча ООН рекомендує проводити перепис не рідше одного разу на 10 років, один строк ми вже пропустили: 2011 року. Офіційна причина відмови від перепису – відсутність коштів у держбюджеті.

Читати також: Дубілет розкрив таємницю "коефіцієнта 0,88" при підрахунку населення

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нові терміни проведення перепису були призначені на 2021 рік. Але через тривалу епідемію їх зсунули на 2023 рік. Зазвичай перерахунок проводиться в грудні, бо в цей час найнижча міграція населення як всередині країни, так і за її межами.

Сайт "Сьогодні" підготував відповіді на 10 головних запитань про необхідність і практичної доцільності перепису населення.

Навіщо потрібен перепис?

Перепис – не тільки арифметичний підрахунок кількості жителів країни. З цим добре справляються органи РАЦС, які ведуть облік народжених і померлих.

При його проведенні також збирається низка інших важливих для держави даних (див. наступне питання). Потім цифри можна порівнювати по регіонах і населених пунктах і таким чином обґрунтовано планувати державну соціальну і регіональну політику на роки вперед.

Це стосується, наприклад, питань зайнятості населення, потреби в школах, дитсадках, нових робочих місцях. Останні результати перепису стануть корисними для бізнес-структур.

Розуміння демографічних тенденцій дозволить їм правильно розробити бізнес-процеси і спланувати інвестиції. А ще перепис – єдиний спосіб встановити точну кількість виборців по регіонах і трудових мігрантів.

Що з'ясовують під час опитування громадян?

В Україні діє закон "Про всеукраїнський перепис населення", ухвалений ще 2000 року.

При побудинковому перепису з'ясовують:

• склад та родинні стосунки членів домогосподарства;
• стать;
• вік;
• дату і місце народження кожного;
• сімейний стан;
• етнічне походження (національність);
• мовні ознаки (рідна мова);
• громадянство;
• освіту;
• джерела засобів існування;
• зайнятість;
• міграційну активність;
• житлові умови.

На даний момент цей перелік питань є вичерпним.

Як переконатися в легітимності переписувача?

Переписувач зобов'язаний представитися і пред'явити посвідчення встановленого зразка. Якщо його поведінка викликала сумніви, можна або зв'язатися з місцевими органами влади, назвавши їм номер посвідчення і ПІБ переписувача для підтвердження його повноважень, або відмовитися пускати в будинок і відповідати на питання.

Чи потрібно відповідати на всі питання опитувального листа і пред'являти підтверджувальні документи?

Ні, оскільки що опитування є знеособленим. Вся інформація заноситься до опитувальних листів зі слів опитуваного. Можна відмовитися відповідати на будь-які питання.

Як самостійно подати інформацію про себе для включення її до переписних листів?

Планується, що люди, які мають цифровий електронний підпис, зможуть самостійно пройти перепис онлайн, заповнивши анкету в інтернеті. Наприкінці анкети буде числовий код, який треба назвати переписувачу для підтвердження, що ви вже заповнили анкету.

Яка відповідальність за відмову від участі в перепису?

Закон не передбачає будь-якої відповідальності громадянина, особи без громадянства або нерезидента за відмову від участі в перепису.

Як проходитиме перепис на тимчасово неконтрольованих територіях?

Йдеться як про ОРДЛО, так і про АР Крим. Перепис там можливий лише за підтримки міжнародних організацій, передусім Фонду ООН у сфері народонаселення.

Так було, наприклад, в Афганістані. Спеціальні представники проводять незалежну оцінку населення. Їх дані можуть бути використані в Україні. Але для цього потрібна згода як РФ (Крим), так і лідерів ОРДЛО. Поки це питання не розглядалося.

Чому зараз не можна провести електронний перепис з урахуванням даних вже наявних в Україні реєстрів?

Два головні недоліки всіх реєстрів – їх неповнота і відсутність єдиного ідентифікатора. Тобто одна і та ж людина при порівнянні даних різних реєстрів нерідко виглядає як два однофамільці.

Найкращий на сьогодні реєстр – Єдиний демографічний. Але він далеко не повний – в ньому є дані тільки про тих, хто має біометричний закордонний паспорт або внутрішню ID-картку.

Володарів внутрішніх паспортів-книжечок у цьому реєстрі немає, а їх поки більшість. У деяких реєстрах немає географічного розподілу населення: відома чисельність, але невідоме фактичне місце проживання.

Ця проблема ускладнилася зі скасуванням інституту обов'язкової реєстрації (прописки). Чимало людей, які ніде не зареєстровані.

Чи впливають результати перепису на зростання соцстандартів?

Опосередковано впливають. Соцстандарти після перепису можуть зростати швидше, ніж зараз. Причина в тому, що у держави обмежений обсяг коштів, що виділяються на підвищення прожиткового мінімуму та інших видів державної допомоги.

Тому зазвичай цифри зростання занижують, щоб вистачило грошей в держбюджеті. Якщо буде достовірно відомий соціальний зріз населення, можна підрахувати точніше.

У що обійдеться державі проведення перепису?

"Переоблік" населення коштує чимало: витрати на планований на 2020 рік перепис, який "скасував" коронавірус, оцінювалися в 5,4 млрд грн (0,5% витрат держбюджету). З них 60% становили витрати на зарплату переписувачів -з розрахунку 12 тис. грн на місяць. Тоді це була середня зарплата по країні.

Детальніше про плани влади, зокрема, про формування єдиного електронного реєстру до 2030 року дивіться в сюжеті