Віталій Андронік
Провідний оглядач Рекордів щодо COVID-19 більше немає. Статистика останніх двох тижнів – не більше 10-12 тисяч нових хворих на добу.
"За минулий тиждень було виявлено 70 327 випадків захворювання на коронавірусну хворобу. Порівняно з позаминулим тижнем – було 78 712. Уже третій тиждень поспіль ми бачимо зниження кількості виявлених випадків", – сказав Максим Степанов, міністр охорони здоров'яна брифінгу 21 грудня.
Чи справді це так і про які цифри не говорять у МОЗ, з'ясовував сайт "Сьогодні".
Українців стали менше тестувати. Як це вплинуло на статистику?
Останній сумний рекорд COVID-19 МОЗ оголосив 27 листопада. Тоді за добу виявили 16 494 хворих. Але напередодні в Україні проводили 46-49 тисяч тестів на добу. А ось в останні тижні добова кількість тестів тільки іноді перевищує 40 тисяч.
І це може впливати на статистику, вважає Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки.
"Ми бачимо, що тренд падіння захворюваності співвідноситься зі зниженням числа тестів, які проводять. Тестуємо менше – виявляємо менше".
Однак якщо подивитися на відсоток позитивних результатів від всіх тестів, то він не змінився. Як і два тижні тому, коефіцієнт виявлення – понад 30%.
Всесвітня організація охорони здоров'я вважає, що цей показник повинен бути не вище 5%. Тоді він показує, що тестують достатню кількість людей, щоб контролювати захворюваність. В Україні він вище в шість разів, і це означає, що тестують явно хворих.
Ще на загальну картину можуть вплинути зміни в методології тестування.
Нещодавно МОЗ розширив коло тих, хто буде проходити тестування. Згодом це може вплинути на статистику.
"Поки ми не можемо говорити про спад захворюваності, але ми можемо говорити про своєрідне плато в 12 000, на якому країна перебуває", – зазначає Ганиченко.
Наскільки точні дані, які озвучує МОЗ?
Число нових хворих за добу, яке щоранку озвучує міністр, це дані двотижневої і навіть місячної давнини. Значна частина даних, щоб внести їх у загальну статистику, надходить із запізненням.
Реальне число нових випадків більш-менш точно стає відоме через два тижні на певну дату, дійшли висновку дослідники Національної академії наук.
Як вносять дані в статистику:
Більше ніж половину інформації про тестування публікують в перші три дні. Кількість результатів із затримкою понад два тижні становить близько 7%.
За перший тиждень публікується близько половини даних про одужання і виписку. Приблизно 20% випадків не публікуються понад місяць, близько 3,5% – понад 2 місяці.
Про половину смертей від коронавірусу стає відомо в перші три дні. Дані про 27% смертей мають затримку більше ніж один тиждень, близько 19% – більше ніж два тижні, а близько 9% – понад місяць.
"Якщо дивитися на ретроспективні дані, то немає спаду захворюваності до 3 грудня. Піку в 14 тисяч випадків не було. У нас своєрідне плато, на яке ми вийшли в першій декаді листопада", – пояснює Юрій Ганиченко.
Якщо захворюваність стабілізувалася, то лікарні не такі переповнені?
МОЗ показує, що в середньому 31% місць у ковідних лікарнях зайняті. На 39% зайняті реанімації.
Однак що, як брати не середні цифри, а хоча б дані міст-мільйонників, де захворюваність висока? Так і зробила Київська школа економіки.
У КШЕ подивилися на кожну лікарню, чи дійсно туди везуть хворих COVID-19 чи це лікарня для крайніх випадків. Є категорії лікувальних установ, куди не потрапляє основний потік хворих на ковід.
"Ми виключили лікарні для дітей, оскільки там приймають мало пацієнтів. Прибрали з аналізу різні диспансери, психоневрологічні лікарні, де немає реанімації і потужних команд, але ліжка цих лікарень є в статистиці. Залишили ті, в які дійсно госпіталізують хворих ковідом", – говорить Павло Ковтонюк.
Так от, за даними КШЕ, тільки в Дніпрі ситуація контрольована і лікарні не такі заповнені.
У Києві ще не критична ситуація – лікарні заповнені на 66%. В Одесі 74% реанімаційних ліжок зайняті. У Львові так само. У Харкові – 92%, і це дуже багато.
Ще один фактор, який вказує, що в лікарнях не вистачає місць – середній вік госпіталізованих хворих виріс. Це може вказувати на брак місць у лікарнях, йдеться в звіті НАН України.
Захворюваність спадатиме чи буде рости?
Нині експерти говорять про т. зв. плато – захворюваність зупинилася, число нових хворих на одному рівні.
Але оскільки МОЗ розширює коло людей, яких тестуватимуть, то і число нових виявлених може збільшитися.
Якщо порівняти з Європою, то там теж був тимчасовий спад і стабілізація захворюваності. Наприклад, Швеція, Нідерланди, Велика Британія та Німеччина вводили обмеження раніше за інших, і це спочатку затримало зростання захворюваності, а тепер там нові спалахи. На новорічні свята знову запроваджують обмеження.
У Великій Британії посилили обмеження до найвищого рівня. У Німеччині закривають школи і дитсадки. Польща і Румунія теж продовжили обмеження до середини січня, незважаючи на те що там зниження захворюваності.
В Україні теж спостерігаємо спад, а до чого він приведе, побачимо вже пізніше.
Але в Київській школі економіки прогнозують, що до кінця року в Україні буде 21 тис. смертей від коронавірусу. На сьогодні – 17 172.
"Це не та смертність, яка потрапить у статистику, а та, яка очікується. Це пов'язано із затримкою в статистиці між фактом смерті та його реєстрацією в статистиці. Якщо цей лаг прибрати, то ми побачимо 21 тисячу", – пояснює Ганиченко.
Зазначимо, число хворих на COVID-19 у світі за минулий тиждень перевищила 4,3 млн – це найвищий показник з початку пандемії. А от в Україні кількість нових випадків зменшилася. Навіть більше, всі дні минулого тижня, крім понеділка та неділі, число видужалих перевищувало число тих, хто заразився.
Нагадаємо, раніше Центр громадського здоров'я оприлюднив план вакцинації українців від коронавірусу. Детальніше дивіться в сюжеті "Сьогодні":
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми