Жорсткий карантин після виборів: так / ні. Зібрали думки і факти

В Україні регулярно фіксують нові "рекорди" COVID-19. У четвер перевищено поріг у п'ять тисяч хворих. Голова МОЗ Максим Степанов зазначив, що адаптивний карантин замінять на посилений варіант, якщо лікарняні ліжка, виділені під хворих на COVID-19, будуть зайняті більш ніж на 60% (зараз зайнято близько 16 000 з 37 000).

Чи реальний новий локдаун?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Всі передумови для різкого стрибка захворюваності, а серед них найголовніша – місцеві вибори, для цього є. Після того, як українці побувають на виборчих дільницях, вірус вийде новий на виток поширення, і ситуація може стати неконтрольованою.

Ми зібрали думки авторитетних експертів в галузі епідеміології та соціології і спробували спрогнозувати ймовірність нового жорсткого карантину після виборів.

Чи потрібно посилювати карантин?

Значний підйом захворюваності, який ми бачимо, – наслідок очної роботи шкіл і вишів. Нині велика частина випадків – зараження від дітей. Вони легко можуть переносити хворобу, а ось бабусі та дідусі – набагато важче. Плюс до університетів приїхали студенти з різних регіонів, серед них і з західних областей, де захворюваність вище, ніж у нас. Багато студентів з Індії.

Потреба вводити більш жорсткі обмеження: 80 з 100.

Чому потрібно посилювати карантин? Поки влітку школи були зариті, а навесні працювали дистанційно, вірус поширювався повільно. Тепер, коли працюють школи і виші, учні та студенти приносять вірус додому до батьків, бабусь і дідусів.

Що потрібно робити:

• перевести школи і виші на дистанційне навчання;
• заборонити роботу закладів розважальної сфери: кінотеатрів, концертних залів, клубів тощо.

"Такий жорсткий карантин, як був навесні, не потрібен. Але дитячі садки, школи, виші потрібно закривати. Медицина нині захлинається, тому що хворих більше, ніж лікарні можуть прийняти", – говорить Інна Андрусович.

Все залежить від ситуації в конкретному регіоні. У нас дуже неоднорідна захворюваність по країні, і треба враховувати кілька показників. Треба розуміти, яка захворюваність у конкретному регіоні або населеному пункті. Чи можуть в регіоні надавати медичну допомогу достатнього рівня. Скільки ліжок є, скільки обладнано киснем, скільки відділень інтенсивної терапії та реанімаційних ліжок. Крім того, треба враховувати ситуацію з тестуванням, і на підставі цих даних комісія має приймати рішення про введення локальних обмежень.

Необхідність вводити карантин: залежить від конкретного регіону і ситуації.

Що потрібно робити: реагувати на спалахи на регіональному рівні. Якщо захворюваність зростає в конкретному населеному пункті, то вводити обмеження саме там, а не по всій країні.

"Обмежувальні заходи необхідні, але в залежності від ситуації", – зазначає епідеміолог.

У нас епідемія стабільно інтенсивно розвивається з початку серпня. Щотижня в країні стабільний приріст, і є причини тільки для посилення розвитку епідемії. До колективного імунітету нам дуже далеко. За офіційними даними, у нас перехворіло пів відсотка країни. Якщо таких людей більше, то однаково нам дуже далеко до колективного імунітету. Але лікарні заповнюються набагато швидше. По Києву, якщо динаміка зберігатиметься, місць у лікарнях вистачить на кілька тижнів максимум.

Потреба посилювати карантин: 90 з 100.

Що робити:

• переглянути критерії включення регіонів у "червону зону". Посилювати обмеження там, де швидко заповнюються ліжка в лікарнях, а не за співвідношенням до середніх показників захворюваності по країні.

Звичайно, кількість ліжок будуть збільшувати, але нові місця не будуть обладнані так, як потрібно, оскільки вони не підготовлені заздалегідь. Але через вибори ніхто нічого не мінятиме через політичні ризики. Після виборів ситуація може стати неконтрольованою. Але ситуація вже тепер вимагає дій.

За яких умов можуть посилити карантин?

В Україні діє адаптивний карантин. Найжорсткіші обмеження вводять у регіонах, які потрапляють у "червону зону". Рішення про переведення області, району або окремого населеного пункту в "червону зону" приймає Державна комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

"Червоний рівень" небезпеки в регіонах вводять за 5-кратного перевищення середньої захворюваності COVID-19 по країні й заповнення 70% ліжок у лікарнях протягом 5 днів.

"Зелена зона" передбачає:

- перебування в громадських будівлях у масках або респіраторах;

- проведення масових заходів: не більше 1 людини на 5 квадратних метрів;

- заповнення кінотеатрів – 50%;

- перевезення пасажирів – тільки на сидячих місцях.

"Жовта зона" – це:

- всі обмеження "зеленої зони";

- заборона відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, які надають послуги кризового значення.

Якщо в області заповненість ліжок хворими на коронавірусну інфекцію перевищує 50% п'ять днів поспіль, то на її території буде встановлено "помаранчевий рівень" епіднебезпеки.

"Помаранчева зона" – це:

- всі обмеження "жовтої зони";

- заборона діяльності об'єктів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), крім готелів;

- заборона на роботу розважальних закладів, ресторанів у нічний час;

- зупинка планової госпіталізації в лікарнях;

- заборона на роботу спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;

- мораторій на нові зміни в дитячих таборах;

- обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів і загальна кількість присутніх не більше 100 людей.

"Червона зона – це:

- всі обмеження "помаранчевої зони";

- зупинка функціонування громадського транспорту;

- припинення відвідування навчальних закладів;

- припинення діяльності ТРЦ, кафе і ресторанів.

До місцевих виборів залишилося трохи більше двох тижнів.