Віталій Чайка
Редактор Industry Сьогодні 
Зараз про сім'ю Сергія та Юлії, які виховували двох синів, може розповісти лише старша сестра Юлії – Олена. Вони мешкали в одному селі, Шевченкове на Київщині, неподалік один від одного. Постійно ходили у гості та допомагали одна одній. Олена – вихователька у дитячому садку. А сестра – працювала на ринку разом із чоловіком.
8 березня вони поїхали на роботу на світанку. Як зазвичай. Вночі були чутні вибухи десь далеко. Але до ранку вони вщухли. І подружжя поїхало на ринок. Що сталося далі – Олена знає лише уривками. Близько 9:30 на дорозі Юлія та Сергій зустрілися із колоною рашистів, які рухалися на село. Чим їм завадила старенька машина, що їде з ринку додому? Олена може лише припускати.
Фото: батьки хлопчиків
"Нас із чоловіком розбудив син. Мовляв, до села увійшли росіяни. Ми, звичайно, схопилися, а чоловік пішов дивитися, може кому якась допомога потрібна. Незабаром повертається, каже – ти тільки не нервуйся, заспокойся. Там Юлю з Сергієм розстріляли в машині". А я й плакати не могла, я тільки кричала".
Фото: Медіаоборона
Забрати тіла вбитих рідних було неможливо. Але вдома через кілька вулиць залишалися двоє дітей – 12-річний Тимофій та 5-річний Серафим. Того ранку вони стали сиротами.
Олена із чоловіком об'їзними дорогами поспішили за дітьми. Нашвидкуруч схопили їх і відвезли до себе. Наступні три тижні вони мешкали під окупацією російських військових. Без газу, світла, тепла. Рятувало те, що в будинку у Олени – стара піч, груба, яку можна розтоплювати дровами чи чимось уже доведеться.
"Скільки людей убили? У мене просто істерика почалася – я зрозуміла, що більше взяти ні звідки, просто немає і все.
За кілька днів після страшного вбивства Сергія та Юлії їхні тіла змогли забрати для похорону. Допоміг місцевий активіст та волонтер – Сергій Михайличенко. Він допомагав односельцям чим міг, привозив гуманітарну допомогу. А одного разу витяг із місцевого магазину мародера. Той виявився зі своїх, сільських, на прізвисько Заєць. Сергій забрав у нього крадений ящик горілки та розбив. І той цього не пробачив.
"У Зайця раніше кілька конфліктів було з Сергійком. А коли прийшли рашисти – так він одразу на їхній бік став. Вони ходять з автоматами і він поряд із мисливською рушницею. З нього він Сергійка і вбив. Місцеві жінки бачили – підійшов двічі вистрілив у спину".
Після відступу російських загарбників колабораціоніста Зайця у Шевченковому не бачили. Ходять чутки, що його вбили.
Тим часом хлопчики ставили дедалі більше запитань про своїх батьків.
Фото: 12-річний Тимофій та 5-річний Серафим
"Вони питали про батьків, особливо старший же все розуміє. Ми говорили – не знаємо, зв'язку немає. А як таке взагалі сказати дітям?! Через 10 днів молодший десь почув. І сказав: маму та тата вбили. Ми говоримо: так , дітки, вбили. Але тільки не питайте, як це сталося".
Олена і зараз плаче, коли каже про це. Батька і маму не замінити, але вони з чоловіком дуже стараються, щоб у хлопців усе було.
Фото: хлопчики з тіткою та двоюрідним братом
Допомагає ще ФК "Шахтар". Коли там дізналися про двох сиріт, зв'язалися з Оленою, допомогли грошима на першочергові потреби та ремонт даху, розбитого обстрілами. Нещодавно дітям купили та передали велосипеди та футбольні м'ячі.
Тітка вже оформила опіку на п'ятирічного Серафима. А з Тимофієм складніше – він син від першого шлюбу сестри. Перший чоловік покинув сім'ю після народження сина і ніколи не з'являвся. Тому знайти його та оформити відмову від дитини – вкрай складно.
"Займаємося документами. Без них я дітям ніби й ніхто. Поки живемо тут, сподіваємося, що все буде добре. Якщо не дай Бог… то не залишатимемося тут. Ми зрозуміли, що коли приходять ці рашисти, то шансів вижити немає. Ми бачили, що вони творять".
Також нещодавно ми розповідали історію молодих людей, родом із Луганської області, яких спіткала війна у Харкові.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми