Ірина Ковальчук
Редактор розділу Світ 
Богдан Приходько
Провідний редактор Влада Сьогодні 
22 липня США і Німеччина підписали спільну декларацію про "Північний потік – 2". Згідно з документом, Вашингтон перестане протидіяти добудові і запроваджувати санкції проти російського газопроводу і його підрядників, а Берлін зобов'язується підтримати запровадження санкцій проти РФ у разі використання нею "енергетичної зброї", а також створити спеціальний фонд для підтримки енергетичних проєктів в Україні і допомагати Києву в продовженні транзитного договору на прокачку російського газу після 2024 року. Сайт "Сьогодні" розібрався, чим "Північний потік – 2" вигідний ФРН і США і яких збитків зазнає Україна.
Чому США відмовилися протидіяти РФ
Протидія будівництва "Північного потоку – 2" була одним з пріоритетів зовнішньої політики адміністрації Дональда Трампа. У грудні 2019 року Білий дім запустив механізм, що дозволяв запроваджувати санкції проти європейських підрядників, після чого один з них, швейцарська компанія Allseas, яка працювала на укладанні газогону, відмовилася від подальшої участі у проєкті.
Це призвело до затримок у будівництві і дозволило Україні в кінці грудня 2019 року укласти вигідний транзитний договір з "Газпромом". Російська компанія, що розраховувала на початок робоіт ПП-2 у 2020 році, була змушена переглянути свою стратегію і гарантувати оплату прокачування не менше 65 млрд кубометрів газу через Україну.
Нова адміністрація США на чолі з Джозефом Байденом зайняла іншу позицію. У Білому домі заявили, що позаяк газогін вже завершенй на понад на 90%, для США тепер не має великого сенсу витрачати ресурси на протидію практично закінченому проєкту.
Однак є й інші причини згоди на запуск "Північного потоку -2". Як розповів "Сьогодні" політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, президент Байден прийняв тактичне рішення заради стратегічної мети.
За словами експерта, США продовжують розглядати Китай як свого стратегічного суперника. Однак через торгові війни знизився імпорт китайських товарів і постраждала економіка Америки.
"Байдену необхідно відновити погіршені відносини з Німеччиною і зробити її своїм головним союзником у Європі. За підтримки ФРН і ЄС США зможе поліпшити свої економічні показники, а також продемонструвати солідарність західних країн, в тому числі, і в протидії" китайську загрозу ", – говорить Карасьов.
Політолог зазначив, що протидія "Північному потоку – 2" вже не було таким важливим для США, але залишалося каменем спотикання у відносинах з Німеччиною. Таким чином "Північний потік – 2" став розмінною монетою в межах стратегічної угоди США і Німеччини.
У чому інтерес Німеччини
Основним прихильником "Північного потоку – 2" в ЄС виступила Німеччина. Початок роботи газогону зробить ФРН найбільшим центром торгівлі та транспортування газу в ЄС. Для німецьких споживачів це означає зниження витрат, а формування на території Німеччини провідного європейського газового хабу і зростання транзитних доходів від транспортування російського газу очевидно вигідні для економіки країни.
Зазначимо, що на цей момент головним газовим хабом на території ЄС є нідерландський TTF. Однак в наступному році Нідерланди планують зупинити видобуток на найбільшому родовищі Гронінген через зростання сейсмічної активності. Це призведе до того, що TTF почне втрачати свої позиції.
У цьому сенсі економічні мотиви ФРН переважають над політичними. З політичної точки зору Німеччина підтримує заборону енергетичних амбіцій Кремля і підтримує Україну, але в водночас не може ігнорувати економічні вигоди від "Північного потоку – 2".
Яку компенсацію отримає Україна
У 2020 році обсяг транзиту російського газу через територію України становив 55,8 млрд кубометрів. Київ заробив на транзиті 2,1 мільярда доларів, а до цього кілька років транзитні доходи коливалися в 2,6-2,7 мільярда доларів.
Українська влада регулярно підкреслювали, що введення "Північного потоку-2" буде означати "обнулення" транзиту, втрату пов'язаних з цим доходом і загрозу безпеці країни. Тому Захід повинен або зупинити проєкт, або компенсувати економічні втрати українській стороні.
Однак угода США і Німеччини передбачає скромну компенсацію у вигляді створення спеціального фонду, який буде інвестувати в енергетичні проєкти в Україні. Його обсяг досягне 1 мільярда доларів, але формуватися він буде в основному за рахунок приватних інвесторів.
Німеччина зобов'язується виділити лише 175 мільйонів доларів в якості початкового внеску, що звичайно ж незрівнянно з 2-3 мільярдами доларів, який щорічно платив "Газпром" Україні.
Чи відмовиться Росія від транзиту газу через Україну
Відмова від українського транзиту – не в інтересах Росії. За перше півріччя 2021-го попит на газ в Європі виріс на 10-12%, що означає збільшення потреби в російському газі. Покривати зимовий пік попиту в Європі зручніше через український напрямок. А споживачів в Словаччині і Угорщині просто економічно доцільніше постачати через Україну, а не Німеччину.
Глава "Газпрому" Олексій Міллер підтвердив, що "виходячи з економічної доцільності та технічного стану української ГТС" компанія готова до продовження транзиту після 2024 року. Зараз вартість транзиту через Україну становить 30-32 долара за 1000 кубометрів за мінімального обсягу прокачування після 2020 року в 40 млрд кубометрів.
На думку економіста Олександра Охріменка, російський газ не перестане надходити в Європу через Україну. Можливо, просто зменшиться його обсяг. Також експерт упевнений, що економіка України через це не обвалиться і газ для споживачів не подорожчає.
"Необхідно враховувати, що наша ГТС є частиною газопроводів Уренгой – Помари – Ужгород і "Союз", які постачають газ в Європу з Сибіру і Центральної Азії. Саме на нашому західному кордоні знаходяться компресорні станції, роботу яких необхідно підтримувати певним обсягом газу. Просто відмовлятися від їх використання Росія не буде. І підтримувати свої труби в робочому стані собі в збиток – теж. Тому прокачування газу через нас до Європи продовжиться", – говорить "Сьогодні" Охріменко.
Яких збитків зазнає Україна через "Північний потік – 2"
Відповідно до заяв НАК "Нафтогаз України", в 2020 році ми надали "Газпрому" послуг з транспортування газу через територію України на 2,11 мільярда доларів. Тоді були прокачані 55,8 млрд куб. м російського газу. За новим контрактом до 2024 року щорічно ми можемо розраховувати на прокачку по 40 млрд куб. м. Це повинно приносити Україні близько 2 мільярдів доларів на рік.
"Ми отримуємо за транзит 2 мільярди доларів. 2 млрд – це частина, до речі, тих грошей, які ми витрачаємо на інфраструктуру, на нашу армію і витрачаємо на саме зміна інфраструктури, енергетичної інфраструктури України" , – сказав президент Володимир Зеленський на форумі "Україна 30. Гуманітарна політика".
Як заявляв раніше "Оператор ГТС України", для України прийнятним варіантом добудови "Північного потоку – 2" є новий контракт на транзит газу на 15 років з об'ємами прокачування до 50 млрд куб. м в рік. Це означає збереження надходжень за прокачування на рівні 2 мільярдів доларів на рік.
Отже, збитки від "Північного потоку – 2" складуть від 0,5 до 1 мільярда доларів.
"В принципі ці гроші все одно Україна не бачить, тому що всі вони йдуть на премії топ-менеджменту" Нафтогазу", – жартує Охрименко.
Згідно зі звітом НБУ за минулий рік, пряма вигода України від виконання положень контракту з РФ по транзиту газу склала близько 0,5 мільярда доларів. Судяч з усього, це і є ціна питання "Північного потоку – 2".
Для порівняння: за даними того ж Нацбанку, в 2020 році перекази з-за кордону в Україну становили 12,121 млрд доларів.
На думку політолога Карасьова, угода США і Німеччини не викличуть катастрофи або економічної кризи в Україні.
"Україна отримає певні компенсації. Цілком можливо, що після зустрічі Зеленського і Байдена наша країна зможе розраховувати на додаткові бонуси", – резюмує експерт.
Нагадаємо, що Київ висловив стурбованість угодою США і Німеччини по "Північному потоку – 2". Низка українських політиків заявили, що російський газогін становить пряму загрозу енергетичній безпеці України.
Україна направила ноти Єврокомісії та Німеччині через "Північний потік – 2", який, за заявою глави МЗС України Дмитра Кулеби, "Загрожує безпеці України і порушує принципи диверсифікації Енергетичного союзу ЄС".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми