Війна 22.2.22 – що за рішення ухвалить Путін і що буде далі

На засіданні Радфеду можуть обговорити питання визнання незаконних утворень на території Донбасу – так званих "ЛНР" та "ДНР". А ще можуть ухвалити рішення про воєнні дії на території України. Саму дату засідання аналітики називають символічною – 22.02.22. Що насправді розглядатиме Рада Федерації?

Напад Путіна на Грузію увійшов в історію як "війна 08.08.08" – вона розпочалася 8 серпня 2008 року. У Кремлі люблять символічні штучки. 22.2.22 – чудовий день для початку війни. А ще й наступного дня в Росії – "чоловіче" свято, 23 Лютого.

Оцінити можливість реального вторгнення Росії неможливо. Але його провісників з кожним днем дедалі більше.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Що розглядатиме Радфед?

Порядок денний стосовно України невідомий. Але ось що показово: засідання планували на 2 березня. Його перенесли на символічну дату. Час починати боятися?

Усі вже згадали виступ Володимира Жириновського в Держдумі 27 грудня. Воно не додає впевненості:

"Ми можемо прийняти іншу програму (замість Мінських угод. – Ред.). А яку, ви відчуєте – о 4-й годині ранку 22 лютого. – Я хотів би, щоб 2022 рік був мирним. Але я люблю правду... Це буде рік немирний. Це буде рік, коли нарешті Росія знову стане великою країною, і всі мусять заткнутися і поважати нашу країну", – сказав Жириновський.

Рада Федерації – повна назва: Рада Федерації Федеральних зборів Російської Федерації, верхня палата парламенту Росії, до складу якої входять представники від кожного регіону, так звані сенатори, а також 30 депутатів, яких призначає Путін. Нині в Радфеді засідає 200 депутатів, їхня кількість може змінюватися.

Чи розглядатиме Радфед питання визнання "ЛНР" і "ДНР"? Наразі цю тему широко обговорюють українські експерти.

Теоретично це можливо. Те, що Росія визнає самопроголошені "республіки", ніяк ситуацію не змінить. Росія і так насправді керує ними. Але Україні це рішення вигідне: ну які тоді Мінські угоди?

Виходить, визнаючи "ЛНР" та "ДНР", Росія підіграє Україні. А вона не збирається підігрувати.

А початок війни з Україною Радфед може розглянути?

Теоретично Радфед не може, а має розглянути це питання. Хоча з позиції закону Путін і без рішення цього органу може почати вторгнення – під приводом захисту громадян Росії.

На Донбасі вже роздали понад 1 млн російських паспортів. Тож за замовчуванням там, з позиції російських законів, Путіну можна воювати.

Але так склалося, що Радфед ухвалює рішення про введення військ на територію інших держав. Ймовірно, це тому, що президент РФ хоче розділити з іншими свою відповідальність за подібні рішення.

Наприклад, 1 березня 2014 року Радфед дозволив Путіну введення військ в Україну. З цього почалася анексія Криму та війна на Донбасі. Пізніше, у червні 2014 року, Радфед відкликав цей дозвіл. У листопаді 2020 року Радфед дозволив Путіну застосовувати війська РФ під час конфлікту між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах.

Очікується, що Радфед розгляне 22.2.22 питання про введення військ в Україну та схвалить його. Тільки в такому разі буде ухвалено рішення про визнання "незалежності" "ЛНР" та "ДНР". Імовірність, що буде рішення лише про "республіки", надзвичайно низька.

Чи буде війна?

Неможливо зрозуміти, що в голові у російських правителів. Але ту наполегливість, з якою Білий дім інформує весь світ про реальну перспективу війни з Росією, навіть про її неминучість, неможливо ігнорувати.

Виходить, що президент США підписується тільки своєю репутацією, коли заявляє про початок воєнних дій, але відмовляється навести докази. А його репутація коштує дорого.

Те, що тепер відбувається, – це може бути гра на підвищення ставок у відносинах між США та Росією. Ми описували цей сценарій. Якщо так, то обидві сторони пішли на граничне підвищення ставок. Грають ва-банк.

Або ми спостерігаємо початок реальної війни. 21 лютого сепаратисти відкрили вогонь по житлових кварталах у населених пунктах Луганської області, зокрема у Щасті. Це вже зовсім не фейкова "войнушка". Луганську ТЕС зупинено. Це означає, що ми, можливо, вступили в критичну фазу.

Все ще є ймовірність, що у Кремлі не ухвалили остаточного рішення – і зважують різні варіанти. На це, зокрема, вказує миролюбна риторика спікера МЗС РФ Марії Захарової та прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова.

Зважувати у Кремлі є що. У нинішній ситуації є кілька безумовних мінусів для Путіна:

• Масштабні економічні санкції.
• Рівень готовності Збройних сил України. Опір точно буде не таким, як у 2014 році.
• Можливий опір територіальної самооборони. Але це якщо йтиметься про окупацію. Але найімовірніше, ніякої окупації не буде. Росія зазвичай все робить на чужій території руками місцевих. Так вона може вчинити і в Україні.

Як вплине на ситуацію можливий саміт Байдена та Путіна?

Напередодні президент Франції Еммануель Макрон двічі телефонував Путіну. Він пропонував йому організувати саміт із Байденом з питань безпеки в Європі. Путін та Байден пропозицію про проведення саміту прийняли.

"Саміт відбудеться тільки в тому разі, якщо Росія не нападає на Україну", – уточнив Байден.

Питання: чи вплине рішення про проведення саміту на наміри Кремля? Малоймовірно! Про жодну конкретику на переговорах Макрона та Путіна не повідомляється. А Росія вже не раз показувала, що переговори як такі її не влаштовують. Вона хоче, щоб перед її загрозами капітулювали. Тому саміт сам собою загрозу війни не знижує.

Чого Путін хоче насправді?

Путін хоче "умиротворення". Це його звичайна тактика: розпочати якийсь конфлікт, а потім пропонувати всім його утихомирити.

Спрацювало в Грузії у 2008 році. Власне, війна у Грузії для Росії минулася майже безкарно.

Це майже спрацювало в Україні в 2014 році. Забравши Крим та частину Донбасу, Росія відбулася санкціями, вплив яких важко помітити.

Захід не гірше за нас розуміє, що тактика умиротворення агресора не працює. Ймовірно, Захід просто не має іншої тактики. Або вона є, просто ми її поки що не розуміємо.

Цього разу США відмовили Росії за всіма пунктами. Як наслідок, ситуація стала непередбачуваною, а ми ковтаємо заспокійливе, очікуючи, чим закінчиться протистояння Росії та США. Зовсім як у старі добрі часи холодної війни.