Пацієнтка півроку чекала на пересадку печінки, але орган віддали іншому. Розповідаємо чому

Як відбувається трансплантація органів в Україні / Фото: Колаж: Сьогодні

В Україні знову активно обговорюється тема трансплантації органів. Приводом послужив випадок, коли донорську печінку пересадили нібито поза чергою іншому пацієнтові з приватної клініки, а жінка, яка чекала на трансплантацію в державній медустанові, отримала відмову.

Сайт "Сьогодні" з'ясував, що сталося насправді та як працює єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ).

В Українському центрі трансплант-координації запевняють, що жодного збою у роботі ЄДІСТ не зафіксовано.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чому відмовили пацієнтці?

У Центрі запевнили, інформація про те, що в ЄДІСТі стався збій у роботі – фейк. Система фіксує всі документи та всі дії, які до неї надходять. Тут виключається ручне керування. А цьому випадку, коли жінці відмовили в пересадці печінки, є відведення її лікарів.

"Її стан критичний – важкий соматичний стан, має сильні перепади температури тіла, крововиливу. Лікарі вирішили не проводити трансплантацію, оскільки є великий ризик, що орган не приживеться, і пацієнтка просто помре", – розповіла сайту "Сьогодні" заступник гендиректора Українського центру трансплант-координації (УЦТК) Людмила Гордон.

Як вибирають, кому дістанеться орган

Якщо надходить інформація про наявність донорського органу – система автоматично видає рейтинг з кількох реципієнтів на трансплантацію. Кому дістанеться орган – залежить від багатьох факторів і насамперед від стану здоров'я пацієнта. Так було в цьому випадку.

"Не важливо, коли людина стала в чергу. Потрібно розуміти, що це не черга до аптеки чи магазину. У нас це називається "лист очікування". У такій черзі можна простояти місяць, а буває, що півроку й довше. Все залежить від того, який буде донор, чи збіги будуть за величезною кількістю аналізів", – пояснює Людмила Гордон.

Чоловік, якому у жовтні зробили трансплантацію печінки у приватній клініці, став у "лист очікування" у лютому цього року. Він саме перебував у Києві, приїжджав до приватної клініки, щоб здати аналізи. Йому просто пощастило, що після відмови медиків донорський орган жінці перейшов йому і він швидко приїхав до клініки на операцію. Він був другим за рейтингом.

"Жінка, якій відмовили у пересадці у державній клініці, стала у листок очікування у травні цього року. Вона має супутні захворювання, які посилили її ситуацію. У чоловіка їх менше, але це не означає, що він менше потребував пересадки", – пояснюють УЦТК.

При трансплантації – головне пацієнт, а не статус клініки

Щодо порівнянь приватної та державної клінік, в УЦТК запевняють, що при трансплантації органів це абсолютно не має жодного значення.

Держава виставила для всіх клінік однакові критерії роботи – це пілотна держпрограма, де всі операції оплачуються за рахунок держбюджету, а також ті препарати, які пацієнти довічно прийматимуть, щоб жити.

"Система, яка робить вибір, не бачить лікарню, вона бачить лише конкретного реципієнта, який потребує допомоги. Пацієнти мають право обирати лікарню або медустанову, де вони хочуть лікуватися. І не важливо, яке це місто – Львів, Одеса чи Київ. Пацієнт лише дає зобов'язання, що протягом короткого часу (пару годин) він обов'язково приїде на операцію", – зазначає Людмила Гордон.

Люди помилково вважають, що донорський орган необхідний саме тому, хто лежить у лікарні в критичному стані, а той, хто приїхав на операцію своїм ходом, менше його потребує.

"Це не так. Пацієнти, які стоять у "листі очікування", зобов'язані кожні три місяці приїжджати до клініки та складати необхідні аналізи, вони перебувають під постійним наглядом медиків. Таку людину можуть викликати до лікарні у будь-який час дня. Просто зателефонувати та сказати, що через 5 годин операція і необхідно терміново приїхати. І пацієнти зазвичай відповідають коротко "Лечу!". Тому що це їхнє життя", – пояснює Людмила Гордон.

Понад 240 трансплантацій за рік

В УЦТК розповіли "Сьогодні", що до грудня 2019 року в Україні нечасто, але проводилася трансплантація органів. Після того, як до закону про трансплантацію органів було внесено незначні, але принципово важливі поправки, все змінилося.

"Це стало справжнім проривом. В Україні розпочалася трансплантація органів у тих обсягах, які ми маємо зараз. За цей рік у нашій країні проведено понад 240 різних трансплантацій", – розповідає Людмила Гордон.

Щоб відійти від ручного управління цими процесами, й було створено Єдину державну інформаційну систему трансплантації.

"У ній є вся інформація про реципієнтів в Україні, які потребують пересадки органу. Там вказано все про стан здоров'я людини, протипоказання. Підбір органу здійснюється автоматично залежно від того, чи він підходить. Система захищена від втручання у її роботу, що унеможливлює корупційну складову", – запевняє Людмила Гордон.

Удосконалять ЄДІСТ

Днями група українських експертів у сфері трансплантології повернулася з Барселони. Іспанія вважається передовою країною з трансплантології у Європі. На її прикладі багато країн вибудовують свої системи трансплантації органів. Іспанські експерти підтвердили, що наша ЄДІСТ ефективно працює.

"Зараз ми доопрацьовуємо ЄДІСТ, вносимо нові доповнення. Система зможе відстежувати не тільки кожного пацієнта, але які ліки і в якому дозуванні йому необхідно приймати після пересадки, там буде інформація про виживання пацієнта після трансплантації. Також ми зможемо аналізувати роботу медичних центрів, які задіяні у програмі. І у разі негативних показників впливати на роботу таких установ", – підсумувала Гордон.