1994-й: Триумф Оксани Баюл, відмова від ядерної зброї та інші визначні події четвертого року Незалежності

Оксана Баюл, Леонід Кучма та Сергій Бубка. Колаж "Сьогодні"

PlayStation і пейджер – хто мав ці гаджети, того вважали крутим. Принаймні 1994 року. Були і речі, якими країна завжди пишатиметься, – перемоги наших спортсменів. Олімпійське чемпіонство фігуристки Оксани Баюл та неймовірний рекорд легкоатлета Сергія Бубки. У черговій серії масштабного проєкту "Україна, яку будуємо ми" розповідаємо про здобутки четвертого року Незалежності.

Неймовірний триумф Оксани Баюл

Українській незалежності немає й двох років, а наш гімн – уже слухає увесь світ на Олімпійських іграх в Ліллегаммері – на честь 16-річної українки Оксани Баюл. За її піруетами на льоду публіка стежила, затамувавши подих. Тендітна Оксана перевершила усіх суперниць. І виборола для України перше в історії "золото" на зимовій Олімпіаді.

Оргкомітет готувався до перемоги американки. Тож, коли нагороджував українку, розгубився: незграбно розгорнув синьо-жовтий стяг догори дриґом. А вручення медалі взагалі на годину затримав – довго шукав касету з нашим гімном.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Читайте також:

Я відмовляюся від українського громадянства! Гучна заява Баюл

Абсолютний рекорд Бубки

1994-го Україну прославляє ще один легендарний спортсмен – Сергій Бубка. У стрибках із жердиною підкорює висоту 6,14 метра, і це абсолютний світовий рекорд, який тримався чверть століття. Лише торік українського атлета зміг обійти шведський – стрибнув на сантиметр вище.

Відмова від ядерної зброї

Саме цього року ми відмовилися від ядерної зброї. Сильні світу цього домовилися: увесь ядерний арсенал колишнього Союзу перейде під контроль Москви. На Київ із усіх боків тиснули, і тодішньому президенту України довелося погодитися.

"Ядерні боєголовки уже виходили з ладу. Їх потрібно було заміняти. Ми такої можливості тоді не мали. І ми могли стати заручниками ядерної зброї, з якою б не могли справитися. Тому було прийнято таке рішення про складання ядерної зброї", – згадує тодішній президент України Леонід Кравчук.

Так атомний потенціал, третій у світі за потужністю, Україна добровільно передала Росії. Крилаті ракети й боєголовки вивезли ешелонами. Пускові шахти – підірвали. Стратегічні бомбардувальники – порізали. А замість "червоної кнопки" Київ отримав папірець, де супердержави гарантували нам безпеку.

Леонід Кучма, який вже після зміни влади підписував Будапештський меморандум, згодом пригадував слова тодішнього президента Франції: "синку, тебе обдурять". Так за двадцять років і сталося.

Читайте також:

Чи потрібно повернути Україні ядерний статус. Що кажуть українці?

Другий президент незалежної України

Як повернути нас до своєї імперської вотчини Росія міркувала від перших днів незалежності України, згадував Леонід Кучма. Тоді йому Москва явно симпатизувала. А він – їй. Принаймні так усі гадали під час його передвиборчої кампанії. Кандидат у президенти Кучма обіцяв "більше мостів із Росією". Та все змінилося, коли він прийшов до влади.

За президентства Кучми Київ ще активніше співпрацював із Заходом, аніж за часів Кравчука. Намагаючись не сваритися при цьому з Росією. Тепер це називають кучмівською багатовекторністю.

"Зараз цю багатовекторність – час такий, коли її багато хто лає, вона не подобається. Але часи змінилися просто. А на той момент це було обов'язковою умовою отримання Україною незалежності. Потрібно було знаходити нові ринки збуту, нових постачальників і в кінцевому рахунку – це виживання економіки", – зазначає прессекретар Леоніда Кучми у 1990-х роках Олександр Мартиненко.

Усередині країни Кучма бере курс на рішучі ринкові реформи.

Поява пейджерів

Гаджет 1994-го – пейджер, раніше доступний лише спецслужбівцям. Предки сучасних мобільних телефонів нині продають хіба на таких барахолках. Пейджер навіть не вмикається. А у 90-х подібні пристрої були напрочуд популярними. Де би не був їхній власник, йому можна було відправити повідомлення. Й це було справжнім технічним проривом.

Паспорт з тризубом

Проходили українці й шлях до самоідентифікації. Замість радянських паспортів 1994 року з'явилися українські. З тризубом на обкладинці. Й для своїх громадян, і для світу загалом країна перестала бути географічною новинкою.

Дивіться попередні серії проєкту:

1991 рік – звідки приїхала "кравчучка" та інші секрети першого року Незалежності

1992 рік – човникарі, рекет, Кучма-прем'єр й інші прикмети другого року Незалежності

1993 рік – шахтарська забастовка, розділ флоту з Росією, мобільний телефон та інші символи третього року Незалежності